katerina, 68 - 1 мая 2011 23:12

[COLOR=violet][B][I]
СТРУНА ЖИТТЯ

УСІ ЛІТА, НЕМОВ ЛЕЛЕКИ,
ВІЙНУЛИ ЗДАЛЕКУ КРИЛОМ:
ГАЙНУЛА МОЛОДІСТЬ ДАЛЕКО,
ЛИШ СПОГАД ЗІГРІВА ТЕПЛОМ.

А РОКИ, РОКИ,МОЇ РОКИ -
ВОНИ У ВЕСНАХ І ЛІТАХ.
ОСЬ СЕРЦЕ ВІДМІРЯЄ КРОКИ,
ТРІПОЧЕ Й Б'ЄТЬСЯ, НАЧЕ ПТАХ.

ЩЕ ВІРИТЬ В ЗАВТРАШНЄ-ПРИЙДЕШНЄ,
СПІШИТЬ ПРОЖИТИ КОЖНУ МИТЬ:
ОГЛЯНЕШСЯ - УЖЕ "ВЧОРАШНЄ" -
ЧОМУСЬ НЕ ТАК ТОБІ Й БОЛИТЬ...

ЖИВЕ НАДІЯ - ВАБЛЯТЬ МРІЇ,
ЛЕЛІЮТЬ ДУШУ, МОВ ДИТЯ:
У СПЕКУ ТО, ЧИ В СНІГОВІЇ -
БРИНИТЬ СТРУНА МОГО ЖИТТЯ.

:heart: [/I][/B][/COLOR][/COLOR][/COLOR][COLOR=violet][/COLOR]

• 
• 
•