katerina, 68 - 29 мая 2011 20:08

[SIZE=-1][COLOR=darkblue][FONT=Arial][I][B]
МОЯ ДУША УСЯ МОВ НА ДОЛОНІ

МОЯ ДУША УСЯ МОВ НА ДОЛОНІ,
ЇЇ ВІДКРИЛА ДОЛЯ ДЛЯ УСІХ...
МОЖЛИВО ВІРШАМИ КОГО ПОЛОНИТЬ,
МЕНЕ ТОЙ РОЗПІЗНАЄ ГЛИБШЕ ВСІХ.

І ТЕ, ЩО Я ПИШУ, ВІН ЗРОЗУМІЄ,
ТО НЕ БРАВАДА ВСІ МОЇ СЛОВА:
Я ПРОСТО ТАК ЖИТТЯ ЛЮБИТИ ВМІЮ,
Я ТАК ЖИВУ, ТАК ДОЛЕНЬКА СПІВА...

МИНАЄ ЧАС, ТА Я НЕ НАРІКАЮ,
МЕНІ ВСЕВИШНІЙ ДАВ ЦЕЙ ОБЕРІГ,
ХІБА МЕНЕ ЗБЕРІГ БИ ХТО НА КРАЮ?
ЧИ ТАК БИ ЯК ТВОРЕЦЬ НАШ ДОПОМІГ?!

МИ ВСІ - НЕБЕСНИХ РУК ЙОГО ТВОРІННЯ,
І КОЖНОМУ В ЖИТТІ ДАЄТЬСЯ ШАНС
ПІДНЯТИСЬ ДО ЙОГО БЛАГОВОЛІННЯ,
АБО Ж ГЛУХОМУ БУТИ УВЕСЬ ЧАС.

ТАК ХОЧЕТЬСЯ МЕНІ ВАМ ПОБАЖАТИ:
ЛЮБІТЬ... ЖИТТЯ - ВОНО ЄДИНА МИТЬ,
ЩОБ ДОСТЕМЕННО ЗМОГЛИ ПОТІМ ЗНАТИ,
ЩО МИ НЕДОКОХАЛИ Й НАМ БОЛИТЬ...

БОЛИТЬ НАМ ТЕ, ЩО ПІЗНО ЗРОЗУМІЛИ:
"ЖИТТЯ ПРОЖИТЬ - НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ",
ШЛЯХИ, ЯКІ ПРОЙШЛИ ВЖЕ, ЯК ЗУМІЛИ,
ДЕ ЩАСТЯ НАМ ТЕПЕР СВОЄ ЗНАЙТИ?!
[/B][/I][/FONT][/COLOR][/SIZE]
:rose: :heart:

• 
• 
•