Андраш, 36 - 11 июля 2007 16:47

Побачив я тебе сьогодні,
Сьогодні - перший раз.
Хоча ми давно знайомі...
Цьому дивуюсь раз у раз;

Своєю вражаєш красою:
Очей не відвести!
Хотілось щоб була зі мною,
Та як же підійти?

Сказати щось, заговорити,
Та що ж тобі скажу?
Води не люблю лити,
І зразу не скажу люблю...

Можливо скажеш: "БОЯГУЗ!"
Можливо у цих справах так:
Було багато вже образ,
І били серце просто так!

Про мене так сказати можна:
"В бою сміливий цей хлопчина
І не втече, і не відступить,
Від всіх на світі захистить...

Але як комплімент сказати,
Що на язику сидить давно
Не може рота він відкрити...
І дуже мучить це його!!!"

Говорю я багато може,
Навіть з тим, кого не знаю,
Все одно сказать не можу,
Що до тебе почуваю...

Мила ти, прекрасна діва!
Та це казали вже мабуть
Нове сказати щось тут треба,
Та у словах можна й потонуть

"Дівчата люблять лиш ухами!"
Та ні, не вірю я у це!
Тобі сподобатись бажаю,
Тому і пишу віршик цей :)

Писати можна безкінечно,
Слова красиві підбирать...
Та тільки я отак безпечно
Хочу кусок душі віддать! :heart:

Приймеш чи ні - це я не знаю,
Але зроблю я крок такий,
Ти лиш не смійся я благаю
Що до краси такий слабкий...

І може вірш цей не поета:
Простого хлопця - не митця!
Але ти не знайдеш обмана
Спочатку і до самого кінця!!!

• 
• 
•