Ольга, 39 - 19 ноября 2008 13:25

Ой! А у Львові падає дощ! Зрештою, він завжди падає, а тому люди у місті дивним чином не похожі на інших людей! А, якщо і блисне ніжне сонечко, то не має у Львові жодної людини, яка б цього не зауважила!
************************************
Стук! Стук! Коли ніжно і легесенько стукаєш у двері, то є надія, що їх відкриють і скажуть "Добрий день". Коли гамселити у двері руками, ногами і щомочі кричати "ВІДКРИЙ", то можна і не дочекатись, що відкриють двері. Падає дощ і чоловік, щоб зігрітись сильно закутується у подол свого плаща, та ще й притримує груди обома руками. Думаю, що душа у нього закрита і кричати до нього не має змісту, не достукаєшся! Раптом із коробки ледь чутно скавуління! Чоловік озирається, прислухається, осанка його міняється і він опускає руки. Через секунду у нього маленька мокра грудочка маленького тільця притискається до його тіла!
************************************
Дивно так! Люди не вміють спілкуватись, хоч Бог дав людині слово. А от маленьке створіння і без слів зуміло врятувати не себе, а душу того чоловіка!